Сьогодні писала сценарій до проведення пам’ятного заходу на честь шостої річниці Революції Гідності для ВНЗ. Попросили, в тому числі як безпосереднього свідка із самого зародження Майдану.

Сьогодні плакала, пишучи. Мені було боляче, страшно і соромно. Як, після того підйому, тих смертей, того жаху та вогню ми опинилися там, де зараз є? Чому?

От вийди на Майдані тоді хтось на сцену і скажи: “Пацани та дівчата, розходьтеся! Вони клоуна оберуть, того, що зараз у Москві на корпоративах! А замість проукраїнських чиновників візьмуть відвертих ворогів! Через два тижні більше сотні із вас буде мертвими, через 5 років на сході не стане багато тисяч. І вони будуть робити вигляд, що вас ніколи і не було! Будуть плакатись за 1.5 воєнного збору, вконтакте та через незручності перехідного періоду! Їдьте додому, до сімей, вони не варті вашої крові!”

Вийди хтось з такими словами… Як думаєте, як би на нього відреагували?

Владіслава Діденко

Усе найцікавіше за добу вже на YouTube ! Підпишись, щоб знати більше !

Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності “активного гіперпосилання” на цей сайт, а також на сам матеріал! Ваші зауваження, скарги та пропозиції, можете залишити через нашу контактну сторінку – Кращі блоги – Україна